Меф 4 MMC Карачаевск

Я ей дуже вдячний, пристрастилась до шматочків льоду

То була така собі звичайна сонячна денценька, коли я вирішив зробити собі хардкорну закладку в житті. А все почалося з думки, як би мені купити мефедрон. Наскільки може бути важка штука – знайти наркоділлера в місті. Але знаючи таке жаргонне слово, як шуга, я вже був готовий включити свої детективні навички. Мої гопницькі знання виявилися по-справжньому крутими, коли я розповідав про свої наміри своєму другу-гопніку Коляну.

Колян, брат, маю для тебе зарубку! Мені потрібен мефедрон, але не знаю, де взяти. Можливо, ти вкурсі?

Коліна очі світнули, і він мені відповів з радісним сміхом: "Братець, вирібайся! Є у нас у туалеті один такий хлопець, він в сусідній школі регулярно чпокнуваєся, може нам допоможе". Його слова мене потішили і збудили в моментальний ентузіазм.

Наступного дня, збираючись на уроки, я не міг стримати посмішки на обличчі. По прогулці в школі ніхто і не підозрював, що в мене в кишені прихована закладка, гарно замотана у папір. Весь день я не міг утриматися від думок про мою зустріч з геніальним наркоділлером.

Після останнього уроку, я зібрався з силами, направившись до туалету. Вже близько дверей я почув такий глухий шукачий голос: "Хто тут? Що ти тут робиш?".

Прихопив закладку і ховаючись за дверима кабінки, я відповів із ледь чутним хи-хи: "Та ну, нічого, шановний пане вчителю! Я тут нічого такого не роблю, просто шукаю туалетний папір, а вже повернусь до класу".

Але вчителю це не сподобалося, і він закричав, що він викличе директора. Я тепер розумію, що у мене була справжня смуга нещастя.

У директора була така гострозуба врода, природжена для порошку, і я відразу зрозумів, що моє Hardcore-життя в школі завершилось. Через кілька хвилин розмови з директором, мені було оголошено, що я вилучений, вигнаний з закладу освіти, через мої "занадто активні пошуки туалетного паперу".

Поки я виходив зі школи, мій гопніцький дух не дозволяв мені відчути сором або болісні почуття. Замість цього, я зітхнув з полегшенням, зберігаючи свою закладку у кишені. Ніхто не міг осягнути мою нову свободу і гарячий порошок, який чекав на мене.

Вранці наступного дня я знову зустрівся з Коляном, щоб знову розповісти йому свої новини. "Брат, вони вигнали мене зі школи, але не на довго! Мій внутрішній злодій уже планує нову чергову закладку, і тепер ми матимемо більше часу на серйозні Хардкорні тусовки!"

"Братець, ти неймовірний! І взагалі, я почував, що щось не так зі школою, нудило, аж ледве закінчив школу", - відповів мені Колян, теж випускник із золотим срібним медалем по людяності.

У нас був план. Все моє зріле життя виховане на закладках і хардкорному житті. І ми не збиралися зупинятися. Ми продовжували сміятися, проводити ночі в екстазі і цілодобових Хардкорні тусовочки. Ми були найкрутіші гопники в нашому місті, які не боялися Ацетаминофену, порошків або лікуватися хи-хи.

І наше найбільше задоволення полягало в тому, що ми могли побачити, як суспільство розуміє, що ми не просто гопники, а ми - херої нової епохи. Ми були нашими власними закладками, планували і виконували свої власні Hardcore-випробування, і ніхто не міг нас зупинити.

Ця моя історія - це крик душі, сповнений відчуттів і надії. Ми всі маємо свої закладки і відчуття шуги, але саме від нас залежить, як ми вміємо налаштуватися на життя і використовувати ці емоції для створення справжніх шедеврів. Як для мене, мої дні у школі - це закінчений етап, і тепер я готовий до нових пригод, нових тусовок і нових закладок у моєму житті. Хардкорні гопніки - завжди готові до випробувань і вигідних угод, які вимагають від нас неконвенційного мислення і впевненості у власних силах. Та нехай життя буде таким же хардкорним, як і ми самі!

Очем только не пишут рэперы в своих текстах! Одни визжат о деньгах, другие о мощных автомобилях, а я решил поделиться историей о купле мефедрона и прогулке с моей девушкой в парке. Ну что, погружаемся в атмосферу закладок и наркотического плющита? Куда же мне без моего гаррика? Заказал я его в темном переулке у одного парня, с которым познакомился на трендовой вечеринке. Он называл себя Куном - симпатичный парень, но с чуть странноватыми фичами. В общем, подходил он для моих нужд. Как только я получил гашиш, сразу же решил его юзать. Занеслось в карман, чувствовал я себя настоящим знатоком наркотических закладок. Но все это было лишь прелюдией к настоящему празднику! Встретившись с девушкой в парке, я уже не мог дождаться, чтобы поделиться с ней моим секретным оружием - мефедроном. Этот парк был нашим местом встреч, здесь мы провели много часов вместе, сидя на скамейке и обсуждая самые разные вещи. Сесть на скамейку, достать маленькую пластиковую пачку и сказать ей: "Посмотри, милая, что я принес для нас!". Ее глаза загорелись любопытством, она была готова попробовать что-то новенькое. Не мог же я отказать своей любимой в таком удовольствии! Достав пакетик и разломив в нем супер-концентрированный амфетамин, я положил немного на крышку от пластикового стаканчика и протянул ей. Она коснулась его пальцами, а потом протянула их ко рту, аккуратно подсыпав амфетамин. Ожидание было невыносимым, мы облизывались, воображая, как графит веет между нами. После некоторого времени началась наша наркотическая фантазия, поглощающая нас полностью.

Мы вышли из парка и отправились шататься по улице, обернувшись в облако счастья. Прогулка превратилась в настоящее путешествие, где каждый наш шаг был пропитан эйфорией и веселыми песнями, которые мы продолжали петь вслух. Ничто не могло помешать нашей радости, мы юзали каждую секунду, ощущая себя вне времени и пространства. Я хотел подарить ей незабываемый опыт, и это мне удалось! Мы остановились на площади, где зазвучала музыка из магазина. Мы начали танцевать под звуки, словно нас не было совсем. В тот момент я понял, что наше приключение стало частью нашей взаимной истории. С каждым мгновением нашего путешествия, я влюблялся в нее все больше и больше. Мы бродили по улицам, заглядывая в каждый магазин, как будто мы были героями какой-то фильмовой истории. До самого утра мы прогуливались, ощущая запахи и звуки, которые казались новыми и непознанными. Мир вокруг нас был пронизан яркими красками и адреналином, который заставлял нас оставаться в движении. Пора перестать быть наркоманом-рэпером и войти в новую роль - здорового человека и отца. Что касается моей девушки, мы до сих пор вместе и счастливы. Наша прогулка в парке стала самой яркой и запоминающейся фазой нашей жизни. Это был настоящий рубеж, который помог нам понять, что настоящее счастье - это любовь и здоровье, а не сомнительные утехи и эксперименты со всякими наркотиками.

Жизнь дала мне второй шанс, и я намерен воспользоваться им с юностью, которая полна радостью и надеждой. Счастье и любовь не нуждаются в наркотиках!